Горе, яке виникає, коли війна забирає життя близької людини, може стати важким викликом для тих, хто вижив. Процес горя змінюється, коли тіло не знайдено або не може бути вилучено з арени війни. Спостереження за померлим або знання про те, що його тіло знайдено, допомагає задовольнити психологічні потреби тих, хто залишився. Втрата внаслідок війни є травматичною та почуття є дуже сильними й страшними. Вони можуть включати: недовіру, відчуття оніміння, гнів, провину, страх, втрату сенсу. Стадії горя можуть тривати місяці або роки. Кожен проходить через них по-різному. Щоб допомогти собі одужати, розгляньте такі рекомендації:
- Дозвольте собі сумувати. Знайдіть час, щоб відчути почуття, пов’язані з втратою. Емоційний біль може бути дуже важким, але це основна частина зцілення.
- Ізоляція після втрати є звичайним явищем, але її надмірна кількість породжує депресію.
- На роботі та вдома поговоріть з людьми, яким ви довіряєте, дайте їм знати, як вас підтримати.
- Знайдіть когось, хто вислухає без засудження. Це може бути член родини чи друг, психолог, капелан, товариш ветерана чи група підтримки.
- Будь-які фізичні вправи можуть допомогти, навіть невелика прогулянка.
- Не звинувачуйте себе у смерті, а поважайте вибір близької вам людини.
- Запитайте себе, як ви можете вшанувати пам’ять загиблого і чого б він хотів. Публічне визнання смерті та важливості життя померлого допоможе зціленню близьких людей.
- Якщо протягом певного періоду часу ваше горе продовжує заважати вашій здатності рухатися вперед у своєму житті, зверніться за допомогою до спеціаліста.
Реакція горяПройдіть діагностику за категорією
Оцінка реакції горя
Офіційна назва: Самооцінка травматичного горя плюс
