- Висловіть свою підтримку чи занепокоєння. Спробуйте сказати: «Я знаю, що зараз усе йде не так, як вам хочеться, але знайте, що я хотів би допомогти/вас підтримати».
- Виражайте зацікавленість та небайдужість до стану людини.
- Спробуйте висловити слова подяки, наскільки важливу справу робить людина для нашої країни, наскільки вагомим є вклад ветерана в перемогу.
- Приділіть час, щоб поговорити про проблеми, аби ваша близька людина відчувала себе готовою. Важливою є ваша готовність до цієї розмови. Якщо ви почуваєтесь невпевнено, продумайте та занотуйте план розмови, це знизить хвилювання.
- Не потрібно питати про те, що сталося, щоб підтримати ветерана. Якщо у вас немає військового досвіду, ви можете сказати щось на кшталт: «Я впевнений, що під час служби ви проходили через речі, які мені було б важко зрозуміти, тож, … ?».
- «Вимагання» від когось звернутися за допомогою може призвести до протилежних наслідків, зменшуючи ймовірність звернення за допомогою. Щире піклування про стан ветерана, наголошення на важливості піклування про себе, можуть підвищити мотивацію.
- Уникайте використання погрозливих слів і висунення ультиматумів. Намагайтеся не говорити: «Тобі потрібно піти по допомогу, інакше…».
- Поговоріть про вибір. Ви можете сказати: «Я знаю, що ви вирішуєте, чи підете ви до когось, але якщо я можу чимось допомогти, дайте мені знати».
- Забезпечте доступ до ресурсів. Якщо вам відомі ветеранські організації, засоби соціальної підтримки тощо, це буде корисна практична допомога.
- Звʼязок зі спільнотою є дуже важливим. Спробуйте поговорити з ветераном про важливість соціальних звʼязків, підтримку та порозуміння з іншими.
ЕмоціїПройдіть діагностику за категорією
Оцінка загального рівня благополуччя
Офіційна назва: Індекс благополуччя WHO-5
