Як повернутись до звичайного життя після війни?

Повернення до цивільного життя після служби може бути дуже складним. Чоловіки та жінки, які повертаються до цивільного життя після служби в збройних силах, стикаються з різними проблемами. Ветерани, повертаючись зі служби, часто натрапляють на труднощі, які варіюються від боротьби з фізичними вадами до досвіду психічного та емоційного впливу військової служби. 

Під час адаптації до цивільного життя ветерани стикаються з унікальними проблемами, які цивільні можуть не повністю зрозуміти. Розуміння особливостей адаптації та створення правильних систем підтримки може полегшити цей процес. 

Найпоширеніші  проблеми під час реадаптації: 

• Спілкування з людьми — може бути важко спілкуватися з цивільними особами, які не знають або не розуміють, що пережили військовослужбовці. 
• Відновлення зв’язків із сім’єю — сім’ї військових, можливо, створили нові розпорядки, поки їх військовослужбовець був на службі; родині та ветерану може знадобитися час, щоб адаптуватися до нових змін. 
• Приєднання або створення спільноти — ветеранам може знадобитися знайти нові способи створити або приєднатися до спільноти після служби, оскільки їхня соціальна спільнота під час служби могла змінитися. 
• Повернення до роботи — ветерани можуть не мати досвіду подання заявки або навіть роботи на цивільній роботі; ветеранам необхідно отримати певні навички для отримання роботи після повернення зі служби. 
• Створення структури — ветеранам потрібно буде створити свою структуру або пристосуватися до життя в середовищі без встановленої структури. 
• Пристосування до забезпечення найнеобхіднішим — під час військової служби військовослужбовцям надають найнеобхідніше, і військові не мають великого вибору щодо отриманого постачання. Пристосовуючись до цивільного життя, ветерани повинні забезпечити свої основні потреби. 
• Пристосування до нового темпу роботи та життя — ролі цивільного життя суттєво відрізняються від ролей військовослужбовців у війську. Пристосування до нового розкладу роботи та домашнього життя може бути складним завданням. 

Провівши деякий час у військовій службі, багато людей можуть звикнути до структури та спільноти, які військові пропонують військовослужбовцям. Крім того, багато ветеранів можуть повернутися зі служби, зіткнувшись із наслідками посттравматичного стресового розладу або серйозними фізичними травмами. У будь-якому випадку ветеранам важливо відчувати підтримку під час процесу адаптації. 

Ветеранам, які мають доступ до мереж підтримки та ресурсів, як правило, легше пристосуватися до цивільного життя. Однак багато ветеранів можуть не говорити про свої занепокоєння, боячись бути стигматизованими чи засудженими. 

Відчуття спільності є значною частиною того, як ветерани пристосовуються до життя цивільних. Вони можуть мати можливість будувати громади через сімейні зв’язки, нову цивільну роботу, освіту чи навіть групи підтримки. Ці громади можуть мати важливе значення для загального добробуту ветеранів, які повертаються. 

Для ветеранів важливо розуміти, що якщо ви боретеся — ви не самотні. Якщо ви відчуваєте пригніченість або страждання від переходу до цивільного життя, є допомога. Рекомендуємо вам звернутися до людей, яким ви довіряєте, щоб висловити свої занепокоєння. Міністерство ветеранів підтримує вас та намагається піклуватись про ваші потреби. 

Чому це відбувається? 

Війна — це зовсім інша реальність, під час якої люди дуже змінюються. Людина звикає бути насторожі і перебуває в постійному стресі, боячись за своє життя. Від постійного нервового напруження людина може стати дратівливою та зриватись навіть через незначні речі. Однак не поспішайте засмучуватися, оскільки такі стани піддаються корекції. 

Намагайтеся уникати алкоголю 

Вживання алкогольних напоїв підсилює емоції й загострює всі переживання, тому слід уникати його впливу. Для багатьох випити пару чарок здається очевидним способом боротьби зі стресом, але це далеко не так. Хоча іноді це важко, але краще звести до мінімуму вживання алкоголю та наркотиків, і зробити все, щоб повернутися до нормального цивільного життя. 

Робіть звичайні речі 

Необхідно займатися тим, що любила людина до потрапляння в зону бойових дій. Погуляти з собакою, приготувати вечерю, покататися на велосипеді тощо: такі дрібниці важливі, щоб вибрати улюблене заняття і згадати, як це подобалося раніше. 

Звичайно, навряд чи можливо відразу перейти до розпорядку дня, але це може допомогти ветерану з часом повернутися до свого способу життя. 

Пошук нових цілей 

Часто буває так, що після повернення додому ветерани вважають своє життя безглуздим. Під час війни вони мали певні цілі виконання бойових завдань та захисту своєї землі. А після повернення не бачать мети, тому часто впадають у депресію та зловживають алкоголем. Варто переглянути свої цінності та цілі. 

Регулюйте кількість розмов про війну 

Не варто розпитувати ветерана про бойові дії, тому що такі питання можуть викликати неприємні спогади, підвищену дратівливість і депресію. Якщо хтось хоче чимось поділитися, він вам про це розповість. 

Як правило, бажання згадати про пережите з'являється не відразу, тому потрібно дати людині час, щоб обговорити такий негативний досвід. 

Подумайте про роботу зі спеціалістом, якщо вам важко самостійно впоратись з адаптацією до цивільного життя.