М'язова напруга є, мабуть, найпоширенішим і очевидним фізичним симптомом тривоги. Хоча люди відчувають різний ступінь напруги м’язів й можуть відчувати цю напругу в різних частинах свого тіла, не можна заперечувати, що коли людина страждає від тривоги, у нього або у неї, швидше за все, будуть напружені м’язи.
Наші тіла добре пристосовані до того, щоб справлятися зі стресом у невеликих дозах, але коли цей стрес стає тривалим або хронічним, він може мати серйозні наслідки для нашого організму.
М'язова напруга є одним із важких наслідків стресу. Коли активується система боротьби або втечі (що відбувається під час стресу та тривоги), м’язи природним чином скорочуються. Це скорочення м’язів корисне, коли тіло і мозок сигналізують про те, що людина в небезпеці.
Але коли людина перебуває у стресі протягом тривалого часу (незалежно від фізичної небезпеки чи ні), м’язи також скорочуються впродовж цього періоду. Згодом така напруга сприяє болю, дискомфорту та проблемам з рухливістю.
При раптовому стресі м’язи напружуються всі відразу, а потім напруга знижується, коли стрес проходить. Довготривалий стрес та тривога змушує м'язи тіла перебувати в більш-менш постійному стані напруження. Коли м’язи напружені протягом тривалого часу, це може спровокувати інші реакції організму, пов’язані зі стресом: головний біль, мігрені, пов'язані з хронічною напругою м'язів плечей, шиї та голови. Кістково-м’язовий біль у попереку та верхніх кінцівках також пов’язаний зі стресом, особливо стресом на роботі.
Доведено, що техніки релаксації та інші види діяльності для зняття стресу ефективно зменшують м’язову напругу, частоту певних станів, пов’язаних зі стресом, таких як головний біль, і покращують відчуття благополуччя. Було показано, що тим, у кого розвиваються хронічні болі, дії для зняття стресу покращують настрій і повсякденні функції.
ТривогаПройдіть діагностику за категорією
