Зображення
Зображення

Що таке тривога? Її фізіологія та прояви

Відчуття постійної тривоги, яка не пропорційна реальній загрозі, заважає повсякденній діяльності. Такі переживання мають безліч симптомів, а згодом можуть призвести до тривожного розладу. Важливо стежити за змінами свого стану та своєчасно звернутися по допомогу.

Кожна людина іноді відчуває тривогу та страх — це нормальні та корисні людські емоції, які допомагають нам справлятися з небезпекою. Однак деякі люди відчувають надмірну й ірраціональну тривогу та занепокоєння, які стають постійними та заважають повсякденному життю. Часто здається, що немає очевидної чи логічної причини тому, чому людина так почувається. 

Тривога — це емоційне переживання, у якому людина відчуває дискомфорт від невизначеності перспективи. Нормальна тривога допомагає адаптуватися до різних ситуацій. Вона зростає в умовах високої суб'єктивної значущості вибору, зовнішньої загрози, браку інформації або часу. Однак буває і патологічна тривога, у виникненні якої відіграють роль як зовнішні обставини, так і внутрішні психологічні й фізіологічні причини. Головна відмінність патологічної тривоги у тому, що вона непропорційна реальній загрозі. Тобто тривожна реакція на якусь ситуацію буде набагато сильнішою, ніж значущість цієї ситуації.

Які причини виникнення тривоги?

У розвитку тривожних розладів грають роль три групи чинників:

1. Психосоціальний стрес (соціальні стреси та міжособистісні конфлікти).

2. Біологічні причини (підвищена генетична схильність).

3. Поведінкові механізми (підкріплення та соціальне навчання у виникненні низки симптомів тривожних розладів).

Як виявляється тривога?

Її симптоми різноманітні, вони можуть сильно відрізнятися:

  • підвищення та коливання артеріального тиску;
  • посилене серцебиття;
  • пітливість;
  • похолодання/поколювання рук та ніг;
  • відчуття ознобу чи жару;
  • почуття нестачі повітря, ядуха;
  • відчуття «клубка» в горлі;
  • дискомфорт у ділянці шлунка;
  • нудота чи блювання;
  • непосидючість (руховий неспокій);
  • м'язова напруга;
  • почуття страху (втрати контролю над собою, страх збожеволіти, гострий страх смерті);
  • почуття нереальності навколишнього світу (дереалізація) або відчуження та нереальності самого себе (деперсоналізація);
  • запаморочення, відчуття нестійкості, «легкості» у голові; 
  • надмірне занепокоєння з приводу майбутнього (проявляється лякливістю, нетерплячістю, порушенням засинання, труднощами концентрації уваги).

Важливо розуміти, що тривога може перерости в тривожний розлад, особливо, якщо її симптоми значно погіршують вашу якість життя. Необхідно стежити за змінами свого стану, щоб вчасно та ефективно реагувати.

Пройдіть діагностику за категорією

Оцінка загальної тривожності

Пройдіть діагностику за категорією

Оцінка загальної тривожності

Оцінки рівня тривожності в даний момент і тривожності як характеристики особистості