Горе — це природна відповідь на втрату близької людини. У більшості людей симптоми горя з часом починають зменшуватися. Однак у невеликої групи людей відчуття сильного горя зберігається. Розлад тривалого горя характеризується інтенсивним і постійним горем, яке створює проблеми та заважає повсякденному життю.
Для діагностики розладу тривалого горя втрата близької людини повинна відбутися щонайменше 6 місяців тому. Крім того, людина, яка горює, відчуває бодай три з наведених нижче симптомів майже щодня протягом принаймні останнього місяця до встановлення діагнозу.
Симптоми тривалого розладу горя включають:
- Порушення ідентичності (наприклад, відчуття, ніби частина себе померла).
- Виражене почуття недовіри щодо смерті.
- Уникнення нагадувань про те, що людина померла.
- Сильний емоційний біль (також гнів, смуток), пов’язаний зі смертю.
- Труднощі з реінтеграцією (наприклад, проблеми зі спілкуванням з друзями, плануванням майбутнього, зникнення інтересів).
- Емоційне заціпеніння (відсутність або виражене зниження емоційних переживань).
- Відчуття безглуздості життя.
- Сильне відчуття самотності (або відчуженості від інших).
Деякі люди можуть мати більший ризик розвитку тривалого розладу горя, включаючи людей похилого віку та людей з історією депресії або біполярного афективного розладу. Ризик виникнення розладу тривалого горя також більший, коли смерть близької людини відбувається дуже раптово або за травматичних обставин. Тривалий розлад горя часто виникає разом з іншими психічними розладами, такими як посттравматичний стресовий розлад, тривога або депресія. Також поширені проблеми зі сном: приблизно 80% людей із тривалим розладом горя відчувають тривалий поганий сон.
Реакція горяПройдіть діагностику за категорією
